У влади немає єдності – усе обертається довкола «спроб один одного підставити, «спалити» і зігрітися довкола цього полум’я». Думка Мустафи Найєма

У влади немає єдності – усе обертається довкола «спроб один одного підставити, «спалити» і зігрітися довкола цього полум’я». Думка Мустафи Найєма

Видання Політолог.нет опублікувало думку нардепа та журналіста Мустафи Найма про стан нинішньої влади. Висновок – невтішний.

Україною керують рак, лебідь і щука. І відповідно розриває країну на різні шматочки… У той час, коли тільки єдність змогла б втримати державу на поверхні. Але про це думати керманичам України за сварками та скандалами, ну, і звісно, захистом нажитого бізнесу, просто немає коли.

Далі думка Найєма:

«Страх і нерішучість - ось що об'єднує зараз владу.

Заява трьох про єдність. Це сумно. Це натягнуто. А після скандалів останніх днів це ще й смішно.

Благі наміри, які стоять за цією вельми нетрадиційною за формою заявою очевидні: сьогодні владі як ніколи необхідна єдність. Це потрібно для розвитку, для реформ, і, як би це пафосно не звучало, для майбутнього.

Але тільки це не єдність, а дуже явне бажання цю єдність продемонструвати. Мені "пощастило", і в силу різних обставин я з робочих питань стикаюся як з представниками парламенту, так і уряду та адміністрації президента. І я з повною відповідальністю можу сказати: там немає єдності. Ні на якому рівні - ні найвищому, ні на середньому, ні на рівні рядових співробітників.

Тільки ледачий не знає про бюрократичні битви в коридорах влади, основним лейтмотивом яких виступає зовсім не Український успіх, а спроба один одного підставити, "спалити" і зігрітися навколо цього полум'я. На це йдуть колосальні ресурси - сил, часу, грошей і нервів. Війна з самим собою.

Так, ми багато чого за цей рік зробили. Однак багато що з цього стало можливим всупереч, через силу, а не завдяки якійсь міфічній єдності. Багато стало реальністю в результаті боротьби один з одним, а не з системою і її недоліками. Навіть на міжнародній арені нам треба було постійно доводити, що ми не папуаси, Не кради, Не крадемо, хоча багато за спиною таки крали і крали. В енергетиці війни досягли таких масштабів, що про олігархічні монополії взагалі забули. У збройних силах, які отримали величезне фінансування, до солдатів досі ставляться як до худоби, а скандали навколо закупівель служать компроматом одних проти інших ...

Страх і нерішучість - ось що об'єднує зараз владу. І продиктовані вони не "антивладною, антиурядовою або антидержавною кампанією". Ні. Це страх програти один одному, страх перед людьми, і як наслідок - нерішучість у прийнятті необхідних і важливих рішень.

Надії на майбутнє дуже слабкі. Тому що, як не прикро визнавати, коаліційна угода НЕ закріплює "план конкретних кроків з реалізації стратегії розвитку держави". Коаліційна угода взагалі не закріплює нічого - завдяки зусиллям діючого прем'єр-міністра з тексту угоди ще торік були викреслені головні елементи - дедлайни, тобто терміни виконання тих чи інших кроків; і відповідальні за виконання різних блоків документа.

Але, як вже багато хто помітив, серед першочергових завдань найближчих тижнів всі троє - глава держави, глава уряду і глава парламенту - не пам'ятають про боротьбу з корупцією.

Ще не все втрачено. У тих, хто хоче чогось домогтися і щось змінити все ще є сили. Їм би ще трішечки підучитися. Багато хто навчається, багато до цього йдуть. Ось тільки часу мало. Але краще боротися з ним, ніж один з одним.»

Фото: http://politolog.net